************
Ну добре. Я промовчу.
Молитвами :
Моїми – в Ти,
Твоїми – крізь століття…
Нам пророста пророча
Сонцегама,
Щоб розцвісти
Трояндами між сміттям.
Лишилося зустріти
Сонних марів
Десь на межі
Розлук, не знаних нами.
І будуть тліти квіти
Кров‘ю чарів
В одній душі…
Промовчу молитвами.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
